На порталі medclinic.info можна знайти інформацію про сучасні методики скринінгу та комплексного лікування, що допомагає пацієнтам швидше отримати доступ до консультацій і необхідних обстежень. Багато хто саме через medclinic.info потрапляє на мультидисциплінарні консиліуми, де онкологи й нейрохірурги обговорюють індивідуальні плани лікування для кожного випадку.
Розуміння різниці між цими поняттями й оцінка прогнозу суттєво впливають на вибір терапевтичної стратегії та ступінь психологічної підтримки пацієнта.
Що таке гліоми й астроцитоми
Гліоми — це група пухлин, які виникають з клітин глії (підтримувальних клітин нервової тканини). Астроцитоми відносять до підтипу гліом, що походять із астроцитів:
- гліоми можуть розвиватися з різних типів гліальних клітин та мають різний ступінь злоякісності;
- астроцитоми утворюються виключно з астроцитів і класифікуються за шкалою WHO від I до IV;
- гліобластома є найагресивнішою формою гліоми (градус IV);
- астроцитома I–II ступеня вважається низькозлоякісною з відносно кращим прогнозом;
- анапластична астроцитома III ступеня належить до високозлоякісних уражень.
Кожен із типів потребує індивідуального підходу щодо термінів оперативного втручання й комбінації терапій.
Класифікація та гістологічні особливості
Визначення типу пухлини ґрунтується на біопсії та імуногістохімічному аналізі. Основні категорії:
- низькозлоякісні гліоми (градус І–II): уповільнений ріст, найкраща відповідь на хірургічне лікування;
- високозлоякісні гліоми (градус III–IV): агресивне зростання, необхідність хіміо- та променевої терапії;
- астроцитома градації I (піліоцитарна): найкращий прогноз серед астроцитом;
- астроцитома градації II: ризик малігнізації з часом;
- гліобластома (градація IV): середня виживаність близько 12–15 місяців;
Генетичні маркери (IDH-мутації, MGMT-метилювання) допомагають прогнозувати терапевтичний відгук і тривалість виживання.
Методи діагностики
Своєчасна діагностика є ключем до успішного лікування. До стандартних обстежень належать:
- МРТ із контрастуванням для оцінки розмірів, локалізації та васкуляризації пухлини;
- КТ головного мозку при протипоказаннях до МРТ;
- біопсія з подальшим гістологічним та молекулярним аналізом;
- ПЕТ із фтордезоксиглюкозою для визначення активних злоякісних зон;
- неврологічне обстеження для оцінки функцій головного та спинного мозку.
Цей комплекс заходів забезпечує точність класифікації та планування лікування.
Лікувальні підходи
Сучасний протокол лікування включає поєднання трьох «китів»:
- хірургічне видалення пухлини з максимально можливою резекцією без ураження функціональних зон;
- променева терапія (стереотаксична або фракційна) для контролю локального росту;
- хіміотерапія (темозоломід, інноваційні мішені) для пригнічення залишкових клітин.
Доповненнями можуть бути таргетна та імунотерапія, участь у клінічних випробуваннях нових препаратів.
Прогноз та фактори виживаності
Виживаність залежить від кількох ключових характеристик:
- ступінь злоякісності: низькозлоякісні гліоми мають 5-річну виживаність до 70%;
- вік і загальний стан пацієнта: молодші пацієнти переносять терапію краще;
- повнота резекції пухлини: повна резекція пов’язана з продовженням ремісії;
- молекулярно-генетичний профіль: наявність IDH-мутацій покращує прогноз;
- час від початку симптомів до встановлення діагнозу: рання діагностика підвищує шанси на успіх.
Астроцитоми I–II ступеня мають кращий прогноз, ніж гліобластоми, але потребують регулярного моніторингу на випадок малігнізації.
Висновки
Різниця між гліомами та астроцитомами полягає в походженні клітин та ступені злоякісності, що визначає тактику лікування та очікуваний прогноз. Своєчасне звернення до фахівців, біопсія та молекулярний аналіз дозволяють індивідуалізувати терапію й максимально підвищити шанси на одужання. Найбільш успішні результати досягаються при мультидисциплінарному підході, що включає хірургію, хіміо- та променеву терапію, а також новітні методики таргетної та імунотерапії.
Ліцензія МОЗ зг. Наказу МОЗ №155 від 16.02.2017р.
*на правах реклами
